Спільне Різдвяне послання Єрархів УГКЦ в Західній Європі

19.12.2018

Спільне Різдвяне послання Єрархів УГКЦ в Західній Європі

З нами Бог!
Розумійте народи і покоряйтеся,
бо з нами Бог.

Всечесніші та всесвітліші Отці,
Преподобні Брати і Сестри в монашестві,

Дорогі Брати і Сестри!
«Христос Рождається!»

Зі співом колядок заглиблюємося у велике таїнство народження Ісуса Христа: «Возвеселімся всі разом нині: Христос родився в бідній яскині».
Возвеселімся, бо ми побачили обличчя Боже. Боже обличчя у дитині, у пеленах повитій, що лежить у яслах на сіні. Невимовне таїнство!
Невимовне таїнство адже Мойсей одного разу просив Господа показати йому Свою славу, на що Всевишній відповів: «Я появлю перед тобою всю мою доброту і виголошу перед тобою ім’я Господа… Лиця ж мого не можна тобі бачити, бо людина не може бачити мене і жити… (Вихід 33,20). І сам євангеліст Іван на початку свого Євангелія каже, що «Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, – той об´явив» (Йо 1, 18), бо «Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого (Йо 1, 14) і Йому Ангели співають: «Слава во вишніх Богу й на землі мир людям його вподобання» (Лк 2, 14).
І саме в народженні Ісуса Христа Боже об’явлення сягає своєї вершини, своєї повноти. Бог дійсно відвідує Свій народ, відвідує світ в такий спосіб, який перевищує будь-які очікування. Бог стає людиною, так що Ісус не просто говорить щось про Бога, але є об’явленням Бога, бо Він – Бог, і тому об’являє Боже обличчя.
Апостол Филип каже до Ісуса: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас» (Йо 14,8). А Ісус йому відповідає: «Хто мене бачив, той бачив Отця». Саме в цій відповіді зустрічаємо суть новизни Нового Завіту, яка об’явилася у Вифлеємі: хто бачить мене, той бачить Отця: хто бачить моє обличчя, той і бачить обличчя Отця!
І про Ісуса свідчить апостол Павло: «Він є образ невидимого Бога, первородний усякого створіння… бо сподобалося Богові, щоб уся повнота перебувала у ньому» (Кол 1,15.19). Цей невидимий Бог став видимим в обличчі людини, стає видимим в обличчі дитини, яка зростає мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей (пор Лк 2,52); в обличчі, яке сяє наче сонце (пор Мт 17,3), а також в обличчі, з якого стікає піт, мов краплі крови (пор Лк 22, 44), в обличчі побитого, зневаженого, де вже не було ні виду ні краси (пор Іс 53, 2-3).
І це обличчя Сина Божого відбивається, наче у дзеркалі, в обличчі кожної людини, в усмішці дитини, у красі обличчя юної особи, у втомленому обличчі робітника, який заробляє на хліб насущний; в обличчі сироти і удови; в обличчі бездомного і безробітного; в обличчі хворого і умираючого, в обличчі солдата, що серед морозів захищає свою країну. Адже все, що зробили, чи не зробили, одному з моїх братів найменших – ви мені зробили (пор Мт 25,40.45).
Парафразуючи філософів М. Бердяєва і Е. Левінаса, сміливо можемо сказати: мій голод належить до царини фізіології, проте голод іншої людини вже належить до моєї доброчинної любові. Перед обличчям потребуючої людини, неможливо залишитися без відповіді, позитивної чи негативної, і, залежно від цієї відповіді, такий буде Божий суд над нами.
Отже, Божі обличчя присутні в усіх особах, якщо бачимо їх очима серця та любові.
Не хочемо Вам говорити про жорстоке обличчя Ірода і про чергових Іродів. Або про обличчя того, хто вбиває іншу людину. Це вже не Божі, а диявольські обличчя!
Проте Різдво – це свято родинної теплоти, любові, радості, миру, а на столі і свічка, і кутя, і зіронька на небі. Це гарна різдвяна романтика, і ми її також потребуємо. І такого Вам бажаємо! І ви на таке заслужили! Не можемо сьогодні до Вас промовляти по іншому.
Нехай обличчя Божої дитини освітить наше життя, щоб у цьому світлі ми могли розпізнавати Боже обличчя в обличчі кожної людини упродовж цілого її життя. Нехай Вифлеємська зоря освітлює нашу темряву, в якій ми можемо опинитись, бо не завжди сонце світить і несімо нашим рідним, близьким, знайомим, співробітникам, сусідам, парафіянам, усім потребуючим свідчення нашої віри і радість нашого спасіння!

Бажаємо вам, щоб ви самі були зіркою любові, доброти, і надії; щоб радісна подія Різдва піднесла вас на дусі, утвердила в певності непроминаючої Божої Любові до вас і постійності Його опіки над вами.

А Новий 2019 Рік нехай буде для нас усіх щасливим і благословенним Господом у здоров’ї душі і тіла, у радості й мирі!
З усіма нами є Бог!

+ ГЛІБ (Лончина), Єпископ Єпархії Пресвятої Родини в Лондоні, Апостольський Візитатор для українців в Ірландії
+ БОРИС (Ґудзяк), Єпископ Єпархії св. Володимира в Парижі, Апостольський Делегат у Швейцарії і країнах Бенілюксу
+ ПЕТРО (Крик), Апостольський Екзарх для українців у Німеччині і Скандинавії
+ ЙОСИФ (Мілян)Єпископ-помічник Київський, Голова Пасторально-міграційного відділу Патріаршої курії УГКЦ
+ ДІОНІСІЙ (Ляхович), Апостольський Візитатор для українців в Італії