Під Твій Покров прибігаємо

Під Твій Покров прибігаємо

У неділю, 13 жовтня 2019 р., українська греко-католицька громада м. Мюнхена відзначила свято Покрову Пресвятої Богородиці та свій храмовий празник.

72979921_1222631051253510_7241980250274398208_oУрочисте святкування розпочалося з архієрейської Божественної Літургії. Її очолив Єпарх греко-католиків Сербії і Чорногорії владика Юрій (Джуджар), який прибув на святкування на запрошення Апостольського Екзарха українців-католиків візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії владики Петра (Крика). Владикам співслужили: декан о. Володимир Війтович, митрофорний протопресвітер Лотар Вальмюллер, о. Кірілос Матіас Губертус та о. Андрій Радик; прислуговували священнослужителям українські семінаристи Східної колегії м. Айхштетт та вівтарна дружина. Непомітне, але дуже важливе служіння здійснював о. Богдан Підлісецький, приймаючи сповідь парафіян та гостей свята в сповідальниці.
Після євангельського читання господар свята владика Петро привітав вірян та надав слово проповіді поважному гостю із зарубіжжя – вл. Юрію. Проповідник коротко переповів історію з’яви Богородиці, яку бачив св. Андрій Юродивий, і нагадав, що Вона заступається за нас, бо Ісус передав нам її за Матір, і котра була єдиною з людей, обраною Богом для місії спасіння. Владика Юрій зазначив, що всякі незгоди і прикрості, які трапляються в нашому житті, Бог допускає для спасіння наших душ. «І не дивуймось, якщо Він не вислуховує деякі наші прохання, адже Йому видніше, що саме піде на більшу користь для нас», – наголосив єпископ.
Урочисте Богослужіння, як зазвичай, прикрасив своїм співом катедральний хор «Покров». Та окремо хочеться згадати зворушливе спільне визнання Символу віри усіма вірними, яке давало відчуття духовної взаємної близькості, відчуття однієї сім’ї Божої.
Завершивши Літургію, священнослужителі освятили воду та окропили нею вірних, після чого усі могли спожити її та приступити до мирування.
Після урочистої молитовної частини, святкування продовжилося в парафіяльному домі культурно-розважальною програмою з традиційною спільною трапезою. В залі звучали вітальні слова, а дитячий хор української суботньої школи в Мюнхені та катедральний хор радували присутніх піснями. Крім того, перед громадою представився о. Андрій Радик, якого призначили о.-сотрудником на парафії.
73364364_1222620427921239_4668720422454296576_oОрганізатори святкування не забули пом’янути і наших воїнів та всіх захисників України, адже 14 жовтня, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, припадають два інші, державні свята – День захисника України та День українського козацтва. Свою підтримку всім захисникам України з нагоди Дня захисника України вирішив виразити і хор «Покров», долучившись до т. зв. «Марафону доблесті», який ініціювало інформаційне агентство Міністерства оборони України «АрміяINFORM». Хор записав відеопривітання всім захисникам України та заспівав для них «Многая літа».
Дуже хочеться, аби Матір Божа взяла під своє заступництво всіх захисників нашої Вітчизни і наш народ, як це зробила Вона на початку X століття в столиці Візантії – Царгороді (Константинополі), врятувавши її жителів від нападу арабів. Коли вони взяли в облогу місто, то його жителі, не маючи сили оборонити його, вдень і вночі молилися в храмах, просячи Господа і Пресвяту Богородицю захистити їх від ворогів.
Як оповідається в житії св. Андрія Юродивого (або А. Константинопольського, помер 936 року), він та його учень Єпіфаній зайшли до Влахернського храму Константинополя, де зберігалися ризи Богородиці, на всеношну. Св. Андрій часто молився в цьому храмі, а тепер особливо щиро й ревно просив Богородицю захистити місто та його жителів. О четвертій годині ночі святий побачив, як у повітрі від царських дверей зі сонмом святих іде Богородиця, у супроводі св. Івана Хрестителя та св. апостола і євангеліста Івана Богослов, котрі підтримували Її. Коли Вона наблизилась до амвона, св. Андрій підійшов до Єпіфанія і сказав: «Чи бачиш панну і царицю світу?» – «Бачу, отче мій духовний», – відповів той.
Богородиця приклякла напроти престолу і довго молилася, обливаючись сльозами. Після молитви зняла покривало з голови (омофор) і простерла його над народом. Досить довго спостерігали це видіння святі мужі Андрій і Єпіфаній. Потім, повільно віддаляючись угору, видіння Пресвятої Богородиці, омофору і святих зникло. Їх поява стала явним знаком заступництва Божої Матері. І справді, ворог відступив, і місто з його жителями були врятовані. Новина про появу і захист Божої Матері швидко поширилася, і жителі Константинополя з вдячності і на пам’ять про цю чудесну подію вирішили встановити свято Покрову.
Варто і всім нам брати приклад в святих мужів царгородських Андрія і Єпіфанія та городян, які в своєму фізичному безсиллі перед ворогом вдалися до заступництва Божого, до Обраниці Божої, яка може стати нашою Заступницею не лише для спасіння наших душ, а й в тутешньому житті.

 

Володимир Мельник
хорист «Покрову», парафіянин

Фото: Єпископ Петро Крик