У День пам’яті і примирення у Мюнхені відбулася екуменічна молитва за жертв Другої світової війни

08.05.2021

З ініціативи Генерального консульства України в Мюнхені в суботу, 8 травня 2021 року, на міському кладовищі Перлахер Форст (Perlacher Forst) відбулася екуменічна поминальна молитва за жертв Другої світової війни.

В заходах взяли участь Генеральний Консул України в Мюнхені п. Юрій Анатолійович Ярмілко, працівники Консульства, священники і Сестри Служебниці та вірні Апостольського екзархату для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії, а також представники православної громади Мюнхена — о. мітрат Валентин Смоктунович з дияконом Олександром Смоктуновичем. До поминального заходу долучилися рівно ж представники місцевої білоруської громади.

Панахиду за жертвами Другої світової війни очолив апостольський екзарх для українців візантійського обряду, які проживають в Німеччині та Скандинавії преосвященний владика Богдан Дзюрах. У проповіді владика Богдан пригадав слова св. папи Івана Павла ІІ про те, що «у війні немає переможців, бо кожна війна — це завжди поразка людства». Український народ, за словами проповідника, заплатив у цій війні чи не найбільшу ціну з-поміж усіх народів, втративши мільйони своїх синів і дочок. «Їм усім належить наша шана, пам’ять і молитва», — наголосив апостольський екзарх. Водночас він закликав доносити правду про новітню війну, яка триває у Європі, спричинену російською агресією проти України. Ця війна вже триває довше, аніж Друга світова війна, — підкреслив владика Богдан, — то ж «нашим завданням сьогодні є не лише пам’ятати про жертви минулих трагедій, але свідчити про несправедливі страждання, яких зазнає наш народ сьогодні та молитися, щоб Воскреслий Христос зіслав свій мир на нашу землю і тим самим захистив увесь європейський континент від новітнього агресора».

Після Панахиди до присутніх звернувся Генеральний Консул України в Мюнхені п. Юрій Ярмілко. Він пригадав величезний вклад українського народу в боротьбу проти нацистського режиму, адже українці воювали не лише в лавах Червоної армії, але і в складі військових формувань антигітлерівської коаліції, як рівно ж у Війську Польському та в лавах Української Повстанської Армії. За словами Генерального консула, наш народ відчув на собі жахіття цієї війни набагато раніше від офіційного її початку, адже вже у березні 1939 року Угорщина захопила Карпатську Україну, а збройну боротьбу проти двох тоталітарних режимів — нацистського і комуністичного — герої УПА провадили ще довго після офіційного закінчення Другої світової, — бо аж до половини 50-х років минулого століття. Представник Української Держави в Мюнхені, згадав рівно ж триваючу війну на Сході України та закликав присутніх згадати у молитвах усіх сучасних захисників Української держави.

Після покладання квітів до пам’ятного знаку жертвам Другої світової війни, учасники молінь перейшли до поховань учасників німецького студентського Руху опору, зокрема туди, де поховані Ганс та Софія Шоль, а також Христоф Пробст. Ці молоді люди, разом з численними однодумцями, задля протистояння націонал-соціалістичній диктатурі об’єдналися 1942 року в активний студентський Рух опору, якому надали назву «Біла троянда». Ця студентська організація базувалася на християнських та гуманістичних принципах, а однією з її найголовніших форм діяльності було розповсюдження листівок антигітлерівського змісту — т. зв. «літаючі листівки», в сучасній англійській мові дослівно окреслені як «flyer». Після арешту та поспішного несправедливого процесу, брат і сестра Шоль та Христоф Пробст 22 лютого були засуджені нацистським «кривавим суддею» Роналдом Фрайзлером на смерть і того ж дня страчені. Незадовго перед смертю вони мали ще змогу побачити своїх батьків, які тепер похоронені поряд з ними на кладовищі Перлахер Форст. Учасники молінь віддали шану молодим борцям, які наближали перемогу над нацистським режимом, а над їхньою могилою до неба понеслась молитва та пасхальний спів «Христос Воскрес!».

Іван Вихор за матеріалами Апостольського екзархату в Німеччині та країнах Скандинавії
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ