«У Царстві Небесному рахують не те, що ви назбирали, а те, що ви віддали», – владика Богдан

Хтось вважає, що якість життя визначається тим, що людина має, чим володіє: владою, славою, матеріальними статками чи розкішною нерухомістю. А Господь нас застерігає, щоб ми стереглися від зажерливості, бо не від надміру того, хто що має залежить його життя (Лк.12,15). А в євангелиста Матея чуємо заклик «шукайте перше Царства Божого і його справедливості, а все інше вам додасться» (Мт.6,33). Такими словами звернувся апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах до вірних парафії Покрови Пресвятої Богородиці та ап. Андрія Первозванного м. Мюнхен у 12-ту Неділю після Зіслання Святого Духа.

12-неділя

У своїй проповіді, розважаючи над уривком євангелія про багатого юнака (Мт.19,16-26), єпископ зауважив, що люди часто зосереджують свою увагу, зусилля і час на осягнення матеріальних речей, занедбуючи те, що найголовніше у житті – пошук і єднання з Богом.

«Ісус запрошує юнака в дорогу, щоб бути досконалим», – сказав проповідник і наголосив на тому, що важливим для людини є не мати, але бути людиною, пояснюючи, що цінність людини полягає не в тому, що вона має, а в тому, ким вона є.

Говорячи про заповіді, які Ісус назвав юнакові, а той у свою чергу їх виконував, владика Богдан наголосив на тому, що вони є першим кроком до досконалості. Але, єпископ з сумом констатував, що навіть ці заповіді на жаль нашими сучасниками сприймаються дуже вибірково. Тут владика перечислив гріхи перелюбу, аборту, евтаназії, які людство називає своїм правом вибору.

«До Ісуса треба приходити з чистим серцем і відкритими пустими руками. А в юнака вони були повними. Юнак не вказав Ісусові, що в нього є багато засобів, які можуть йому ввійти у Царство Боже, – сказав проповідник і продовжив, – мати статки не є чимось поганим, але поганим є не вміти цими статками послужитися. У Царстві Небесному рахують не те, що ви назбирали, а те, що ви віддали. З порожніми руками і серцем повним любові входиться до вічного життя. Юнак зупинився на половині шляху, а був близько до Божого Царства, бо Ісус міг його туди запровадити», – мовив владика Богдан.

Потім єпископ навів життєвий приклад Майкла Патріка Келлі, який одного дня залишив свій дотеперішній спосіб життя, свою славу, свої здобутки і матеріальні статки. А від так після 6-ти років молитви в монастирі віднайшов Бога і себе самого, зрозумівши своє покликання музиканта-християнина.

Далі проповідник звернувся до присутніх з такими словами: «Ісус до кожного з нас має важливе запитання: Яке твоє ставлення до ближніх і що ти робиш з тими дарами, якими Я тебе обдарував?», – сказав екзарх і наголосив на тому, що людина має інколи багато зайвого, яке їй до життя непотрібне. А коли будемо йти за Христом його дорогою любові та служіння, відчуватимемо мир, передсмак вічного життя і правдивого щастя.

«Коли зустрінемося з Христом віч-на-віч, зичу вам, щоб відкрили перед Ним своє чисте серце і порожні руки, які нічого не затримали для себе, але обдарували інших. І так, з повною довірою та вдячністю, могли прийняти з Його Божих рук дар вічного життя», – сказав на завершення своєї проповіді владика Богдан.