Проща Люрд 2008

Українська проща до Люрду

Прочани Мюнхенської парафії в Люрді
«Вода у Люрді з чистої криниці
Так щедро б`є з гранітної скали.
Свята рука Пречистої Дівиці
Любов і радість сіє між людьми.»

о. Василь Прийма

Є місця на світі, які Господь Бог обдарував своїм особливим благословенням та ласками. Без сумніву до них належать в першу чергу місця, які освячені появою Пресвятої Богородиці. Сюди прямують щороку сотні тисяч паломників. Прямують у молитві із своїми проханнями про особисте оздоровлення, про очищення. Хтось просить за свою родину, хтось готується до важливого кроку в житті, а хтось просто з подякою іде до Господа та до Пречистої Діви Марії.
До такого особливого Богом вибраного місця, до Люрду,  вирушила в кінці серпня група прочан Мюнхенської парохії Покрови Пресв. Богородиці. Ця проща була присвячена 150-літтю об`явлення Пречистої Діви Марії.

Думаю, що кожен з нас їхав до Люрду зі своїми власними проханнями і очікуваннями. Хтось вже побував у Люрді і захоплено розповідав у літаку про свої пережиття, а більшість парохіян (найменшим було по 6 років, а найстаршим поза 70) пускалися у дорогу вперше і були трохи схвильовані. Мальовниче піренейське містечко Люрд зустріло нас гарною сонячною погодою та різномовним гомоном прочан із усього світу. Скрізь стояли автобуси, люди приїжджали і від`їжджали. Спочатку складалося враження, шо ми приїхали у місто, в якому є лише готелі (у Люрді їх аж 400), магазини та багато людей з усього світу.

Відпочивши після дороги, наша група  вирушила до Люрдської святині – підніжжя скелі (печера Массабієль), де 150 років тому 14-літній селянській дівчині Бернадетті Субіру об`явилася Пречиста Діва Марія. Тепер на цій скелі  збудовано дві величаві Базиліки. В одній із них  розпочалася наша проща відправою Архиєрейської Божественної Літургії в нашому обряді. Тут ми вперше мали нагоду зустрітися з українцями з різних країн, поєднатися у молитві із Владиками, священиками та вірними, які приїхали на цю ювілейну прощу. Свята Літургія духовно піднесла і приготувала нас до прощі, а присутність тисяч українців подарувала радість братнього молитовного єднання. Після Літургії ще довго було чути по всьому Люрді українську мову, українські релігійні пісні, українські молитви.

Ввечері ми зустріли під українським прапором українців з Парижу,  Бельгії,  Польщі та з різних місцевостей України. Разом з ними в процесії із святими Тайнами молились наш Владика Петро Крик, Владики Павло Хомницький із Стемфорду, Михаїл Гринчишин з Франції, Михаїл Микицей з далекої Аргентини, Володимир Ющак з Польщі та десятки священиків. Приємною була зустріч із «земляками» – о. Мироном Мольчком та групою прочан із Білефельду, з організаторами та учасниками прощі з України.  Пречиста Богородиця об`єднала усіх нас у спільній молитві. Цей день подарував нам багато незабутніх вражень і закінчився прегарною молитвою на вервиці та процесією із свічками. Тут пролунало незабутнє «Аве, Аве, Аве, Марія», яке не покидало всіх нас аж до від`їзду.

Наступні дні були не менш інтенсивні та вражаючі. Надовго залишиться у пам`яті Свята Літургія при Ґроті – місці, де Бернадетті об`явилася Пречиста Діва. Дивним і радісним було відчуття  стояти і молитися на місці, де об’являлася і промовляла Пресвята Богородиця.  Запам`яталася Служба Божа в храмі Успіння, який знаходиться в гарному українському куточку Люрду. Щирою та радісною була зустріч із отцем Петром Ґаєм, сестрами-служебницями, які нас дуже тепло і сердечно привітали в українській церкві та в домівці. Незабутнім пережиттям стала інтернаціональна Свята Літургія у Базиліці Святого Пія 10-го, на якій ми молилися разом із понад 20 тисячами прочан з усього світу. Особливо вражаючим в Люрді було ще те, що в кожній молитві брали участь сотні важко хворих. А біля кожного з них люди, які допомагали їм, серед них особливо багато молоді. Ці помічники щороку добровільно жертвують своїми відпустками, своїм вільним часом,  щоби приїхати до Люрду та допомогти  хворим і немічним.
Багато-багато зворушливих пережиттів та незабутніх вражень, яких не помістити на папері. Та найважливішим є те, що залишилося у душі. Думаю, що кожен, хто взяв участь у цій прощі, збагатився духовно. Ми піднялися духом і зміцніли. Спільна молитва, прийняття Святих Тайн, роздуми над Божим Словом, застанова над собою – все це допомагало нам на шляху до духовної віднови і створило неповторну атмосферу Люрду, атмосферу молитви і віри.

Думаю, що коли хтось їхав до Люрду за цілющою водою, то зміг її для себе взяти – воду віри, добра, радості і любові. Цю животворну воду подарувала 150 років тому сама Пречиста Діва Святій Бернадетті і по сьогодні дарує її мільйонам християн. З цього цілющого джерела змогли зачерпнути й всі ми.

 

З подякою усім учасникам прощі
о. Володимир Війтович.